Зовнішнє утеплення стін

Переваги зовнішнього утеплення стін над способом внутрішнього утеплення

Звичайно ж, стіни можна утеплити і зсередини будинку або квартири. У чому привабливість такого підходу? В його «всепогодності» - утеплювати стіни зсередини (опалювального) приміщення можна практично в будь-яку погоду, при будь-якій температурі атмосферного повітря. Але крім єдиної переваги, цей підхід до утеплення стін має так багато недоліків, що спосіб зовнішнього утеплення можна розглядати як безальтернативний.

Методи зовнішнього утеплення стін, в порівнянні з внутрішнім способом, дозволяють:

• винести точку роси з товщі матеріалу несучої стіни в шар ненавантаженого теплоізоляційного шару, аби позбавити несучу стіну від руйнівного впливу конденсуючоїся в її порах вологи;
• ізолювати несучу стіну від контакту (доступу) з атмосферною вологою, чим сприяти ще більшому її осушенню, підвищенню її термоізоляційних і міцнісних властивостей;
• зберігати в недоторканності внутрішню обробку приміщень, яка може бути часом дуже дорогою. Роботи по зовнішньому утепленню стін практично ніколи не стають безпосередньою причиною проведення ремонту у внутрішніх житлових кімнатах.
• проводити всі роботи зовні жилих приміщень, не порушуючи звичний уклад і розпорядок життя їх господарів;
• економити внутрішню житлову площу і об'єм, особливо в компактних міських квартирах, оскільки теплоізоляційний шар цілком розташовується зовні стін будівлі;
• поєднати роботи з утеплення стін та косметичного ремонту (поліпшення зовнішнього вигляду) фасаду будівлі, чим сприяти їх до здешевлення.

Технології та матеріали

1. Утеплення стін широкоформатними термоізоляційними плитами з пінопласту ПП, екструдованого пінополістиролу ЕПП, мінеральної вати (скловолокно, базальтове волокно). Товщина плит теплоізолятора може варіюватися від 20 – 30 мм, до 100 мм і більше (при комбінуванні товщини укладання плит в два шари).

З наведеного переліку найоптимальнішим матеріалом щодо ціни і якості є пінопласт: він порівняно дешевий, володіє хорошими теплоізоляційними властивостями, технологічний в застосуванні, досить вогнестійкий (погано підтримує горіння). Тоді як плити з пінополістиролу ЕПП страждають недостатньою технологічністю у застосуванні (мають погану адгезію до клейових складів, малу пластичність для пристосування до рельєфу стіни). А мінеральна вата, володіє абсолютною негорючістю, в той же час відрізняється дорожнечею (до 2-х і більше разів дорожче пінопласту) і обмеженим строком служби (в атмосферних умовах з часом має тенденцію розпадатися «в пил»). 

Технологія утеплення термоізоляційними плитами передбачає:

• можливість укладання плит теплоізолюючого матеріалу в два і більше шарів, що може допомогти в досяганні значної товщини і, відповідно, енергозберігаючої ефективності;
• зовнішнє двошарове закладення захисно-декоративною штукатуркою типу «короїд» або «баранчик», з проміжним укладанням між шарами армуючої сітки;
• При необхідності або бажанні замовника, може проводитися забарвлення по штукатурці фасадними фарбами.

Безсумнівними перевагами утеплення стін термоізоляційними плитами під штукатурку, в порівнянні з іншими існуючими технологіями, є:

• відносна дешевизна;
• техніко-економічна гнучкість: технічно можливим і економічно виправданим може бути укладання будь-яких, навіть малих за площею ділянок. Наприклад, утеплення лише однієї (холодної) стіни будинку, або тільки стін окремої квартири в багатоквартирному будинку.
• пристосованість технології для застосування на будівлях будь-якої поверховості (одноповерхових, висотних), і на стінах з ослабленою несучою здатністю (застарілих цегляних, пінобетонних).

Відносними недоліками технології утеплення стін термоізоляційними плитами є:

• її «погодозалежність». Роботи з водними клейовими і штукатурними розчинами можуть проводитися тільки при температурах навколишнього повітря вище +5 град.С і в суху не дощову погоду. А роботи на великій висоті багатоповерхового будинку – в тому числі при відсутності сильного вітру.
• необхідність в регулярному обслуговуванні теплоізоляції стіни приблизно один раз в 5 – 7 років.

2. Утеплення стін готовими термопанелями фабричного виготовлення. Такі термопанелі можуть виготовлятися як на основі пінопласту, так і ЕПП, мінеральної вати. Ефективність утеплення стін термопанелями знаходиться приблизно на тому ж рівні, що й утеплення широкоформатними плитами під штукатурку. Водночас вартість утеплення стін термопанелями на одиницю площі обійдеться приблизно в 1,5 рази дорожче. 

Оскільки конструкції і технології монтажу термопанелей і широкоформатних плит багато в чому схожі, то вони мають приблизно одні і ті ж переваги і недоліки. За деякою відмінністю.

Характерною особливістю готових термопанелей є наявність високоміцного зовнішнього захисно-декоративного шару (з різних матеріалів, різноманітної структури і забарвлення декору), виконаного у фабричних умовах. Завдяки чому декоративний шар термопанелей по міцності значно перевершує цементну штукатурку, що накладається на широкоформатні пінопластові плити. Підвищена міцність захисно-декоративного шару при роботі з термопанелями дозволяє досягти:

• швидших темпів монтажу (відпадає необхідність в накладанні штукатурки), і відповідно – швидкості виконання замовлення на утеплення стін;
• більш тривалих міжремонтних періодів, до 10 – 12 років і більше;
• більш привабливого зовнішнього вигляду фасаду будинку або будівлі.

3. Утеплення стін способом монтажу вентильованого фасаду. В основі технології вентильованого фасаду – монтаж на стіни несучих металевих профілях, на яких закріплюються як шари термоізоляційного матеріалу (ті ж пінопласт, ЕПП, мінвата), так і спеціальні листи захисно-декоративного фасаду. Технологія характеризується високою міцністю і надійністю монтуючої конструкції, завдяки чому досягаються великі міжремонтні терміни (до 20 років і більше). Але водночас вона відрізняється:

• значною дорожнечею, яка робить виправданим її застосування тільки на найбільш значущих і відповідальних об'єктах: адміністративних, комунальних будівлях, фасадах будинків, які виходять на центральні вулиці, і т. д.;
• недостатньою гнучкістю в застосуванні: може бути застосована тільки на всій площі стіни (фасаду) будинку або будівлі. Застосування вентильованого фасаду на невеликих окремих ділянках загальної стіни є технічно складним і недоцільним.

Особливості організації робіт по зовнішньому утепленню стін

Утеплення стін окремих квартир, розташованих на першому – другому поверхах багатоповерхового будинку, або стін одно-двоповерхових будинків малоповерхової забудови, як правило, проводиться силами звичайних будівельних робочих, із застосуванням традиційних будівельних лісів, або автовишок. 

Для утеплення стін окремих квартир, що знаходяться вище другого поверху, залучаються групи спеціально навчених промислових альпіністів монтажників, з відповідним промальповским спорядженням та обладнанням (спускові та страхувальні мотузки, спускові механізми, повна універсальна страхувальна система, підвісна сидушка, каска, а також підйомно-спускові комплекти на основі поліспастів або ручних лебідок).

При проведенні масштабних робіт з утеплення всієї стіни (фасаду) багатоповерхового будинку (будівлі), для забезпечення роботи груп промислових альпіністів, крім альпіністського спорядження та обладнання, також застосовуються одно - або двомісні будівельні корзини (колиски).