Підбір матеріалів для зовнішнього утеплення квартир

У різних технологіях утеплення, крім основного теплоізолятора застосовуються й інші матеріали: шпаклівки, затірки, грунтовки, клей, фасадні фарби, дюбеля і т. д. Але практично у всіх випадках і технологіях монтажні та оздоблювальні матеріали будуть однотипними. Тому питання вибору та підбору серед них стосується в основному лише їх якості, марки, виробника. Тоді як для основного теплоізоляційного матеріалу принципово стоїть питання вибору типу, навіть в рамках однієї технології настінного монтажу. 

Нетипові варіанти матеріалів для зовнішнього утеплення квартир

Огляд спеціалізованої літератури, цільових форумів, блогів показує, що варіантів вибору матеріалів для зовнішнього утеплення стін будинку або квартири існує досить багато. Так, при бажанні, можна знайти варіанти (і відповідні комерційні пропозиції) по утепленню стін: піноізолом (рідким пінопластом), пінополіуретаном (аналог монтажної піни), стрічковим лляним клоччям, пінобетонними блоками… 

Але якщо більш глибоко розібратися з всіма цими напів-екзотичними теплоізоляційними матеріалами, то виявиться, що по тим або іншим причинам саме для зовнішнього утеплення вони мало підходять. Тоді як для утеплення стін зсередини приміщення деякі з них якраз дуже навіть підійдуть. 

Пінополіуретанові матеріали (піноізол, пінополіуретан) виходять занадто дорогими в розрахунку на одиницю площі, і складними в технології застосування. У зв'язку з чим підійдуть лише для незначних за площею утеплення ділянок, тільки для фасадів вентильованого типу (конструкції), і тільки для будинків малоповерхового будівництва. 

Пінобетон занадто важкий для навісного кріплення на несучій стіні, також підійде лише для одноповерхових будинків, і то за умови створення під них власного (додаткового) фундаменту. Льняна пакля сильно вбирає і надовго утримує вологу, в результаті чого під нею і над нею всі матеріали гниють і руйнуються.

Типові матеріали для зовнішнього утеплення квартир

У сформованій практиці зовнішнього утеплення квартир в умовах великих міст реальний вибір термоізоляційних матеріалів скорочується до зовсім невеликого списку:

1. Пінопласт (пінополістирольний марки ПС-I, ПС-IV) у широкоформатних плитах (стандартні розміри 0,5х1м, 1х1м, 1х2м) товщиною від 20мм до 100мм. Виходячи з комплексу характеристик, його можна впевнено вважати найбільш оптимальним матеріалом для зовнішнього утеплення. Ось ці характеристики:

• низька теплопровідність, не вище 0,04 Вт/м²_*, яка забезпечує відмінні теплоізоляційні властивості матеріалу;
• мала відносна вага (щільність – від 15 до 35 кг/м3), яка сприяє легкості монтажу і закріплення пінопластових плит навішуванням на несучу стіну;
• низьке водопоглинання (гігроскопічність), у межах до 2% від загального обсягу;
• достатня змочуваність і шорсткість поверхні, що сприяє відмінній адгезії до пінопласту клейових складів і штукатурок на водній основі (важливий аспект у технології утеплення стін);
• низька горючість (до рівня само згасання) сучасних пінопластів від провідних виробників, в склад яких додаються речовини антипірени, що пригнічують здатність до підтримування горіння;
• ну і звичайно ж, найнижча ціна серед конкуруючих матеріалів, що робить пінопласт неперевершеним по співвідношенню ціни і якості.

2. Екструдований пінополістирол ЕППС (XPS, Екстрол, Пеноплекс, Стирэкс, Техноплекс, Техноніколь, URSA XPS) в широкоформатних плитах (стандартні розміри 0,6х1,2м, 0,6х2,4м) товщиною від 20мм до 100мм. Хоча за хімічним складом він аналогічний пінопласту, але інша технологія виробництва і відповідно, властивості що набуваются з цим, дозволяють вважати його суттєво відмінним матеріалом. 

При порівнянній з пінопластом теплопровідності (0,03 Вт/м²_*), горючості, і кращої гігроскопічності (лише 0,2% від загального обсягу), його (в порівнянні з пінопластом) в цілому можна охарактеризувати як: важкуватий (щільність 35 – 45 кг/м³), дорогуватий, має більш гладку поверхню, а значить, найгіршими умовами для адгезії водно-цементної суміші (просто – на ньому набагато гірше тримається штукатурка).

3. Мінеральна вата в плитах (популярні розміри 1х0,6м, 1,2х0,6м), товщиною 50мм чи 100мм, представлена на вітчизняному ринку численними виробниками. Може мати мінеральне волокно двох видів: скловолокно (менш щільне 50 – 125 кг/м³) і кам'яне (базальтове) волокно (більш щільне, 175 – 225 кг/м³).

При порівнянній з пінопластом по теплопровідності (ті ж 0,04 Вт/м²_*) мінеральна вата вважається повністю негорючим матеріалом, і цінується за свою високу протипожежну стійкість. По правді кажучи, подібні твердження можна з впевненістю віднести до області міфів. Якщо мінеральне волокно дійсно не горить, то формальдегідні смоли, які використовуються для його скріплення склеюванням, вітрозахисна і парозахищена плівки, що входять в конструкцію плити – горять цілком весело.

Крім того, мінеральне волокно, в порівнянні з пінопластом, як матеріал для зовнішнього утеплення, має ряд інших недоліків:

• досить гігроскопічне, легко вбирає і утримує вологу, вимагає забезпечення ефективної вологоізоляції. Якщо вологоізоляція виявляється порушеною, то, наситившись вологою, мінеральна вата різко втрачає свої теплоізолюючі властивості (в 1,5 – 2 рази), і стає схильною до утворення вогнищ розвитку цвілевого грибка, який потім переходить на утеплювану стіну, або зовнішній опоряджувальний шар штукатурки.
• легко руйнується (ламається, вивітрюється) вітровою ерозією, вимагає забезпечення ефективного вітрозахисту. При відсутності (порушення) вітрозахисту, може всього за один рік експлуатації втратити до 30% - 40% своєї теплоізоляційної ефективності.
• плити, особливо з кам'яної (базальтової) вати – заважкі для монтажу навішуванням, не підходять для стін з ослабленою несучою здатністю;
• плити з мінеральної вати в технологіях зовнішнього утеплення вельми примхливі в застосуванні, вимагають високої кваліфікації монтажників. Причина – необхідність забезпечення все тих же вологоізоляції і вітрозахисту, а зі скловатою взагалі досить небезпечно і шкідливо працювати.
• відверто дорогий матеріал, до 2 – 3 разів дорожче аналогічної товщини пінопласту.

Таким чином, замовнику доводиться самому вирішувати, чи варті уявні протипожежна стійкість і екологічність мінеральної вати того, щоб миритися з такими суттєвими її недоліками? У той час, коли у продажу широко представлений пінопласт, який практично не має всіх цих недоліків.

Готові термопанелі

Окремим рядком в якості матеріалу для зовнішнього утеплення квартир проходять готові термопанелі фабричного виготовлення (вітчизняні виробники –Поліфасад, SunRock, Тепла Хата, Int-Deco та інші). Окремим – тому, що подібні термопанелі виготовляються на основі тих же основних теплоізоляційних матеріалів: пінопласту, екструдованого пінополістиролу ЕППС, мінеральної вати. Також широка різноманітність застосовуваного в термопанелях захисно-декоративного шару: клеєна клінкерна плитка, армований фіброцемент, пластифікований бетон, акриловий лак з кварцовим піском, інші варіанти. 

Основні теплоізоляційні та експлуатаційні властивості термопанелей відповідають характеристикам застосованої в їх основі конструкції: пінопласту, ЕППС, мінеральної вати. Але головне в споживацької привабливості фабричних термопанелей – це високе декоративне якість (цінність) їх зовнішнього захисно-декоративного шару. Якого практично не повторити вручну, кустарними методами, і не перевершити навіть дуже якісно виконаної вручну штукатуркою типу «баранець» чи «короїд».

Представлені на ринку готові термопанелі різних виробників дають дуже великий розкид за своїми геометричними розмірами, технологічними характеристиками і споживчими властивостями. Відповідно, у питанні вибору та підбору термопанелі вимагають дуже ретельного і уважного індивідуального підходу, розуміння технологій виготовлення, вивчення досвіду застосування відгуків фахівців.